Концепція школи

Створити психолого-педагогічне середовище для гармонійно-цілісного розвитку особистості.

Ціль школи

Розвиток гармонійно-цілісної особистості.

Підготовка до школи

Дошкільний навчальний заклад «Малятко» готує дітей до навчально-пізнавальної діяльності у школі.

Безперервність освіти

Дошкільний навчальний заклад «Малятко» входить в структуру навчального комплексу «Інтелект».

Приємна новина!

Високе державне визнання

Раді повідомити, що на основі науково обґрунтованого загальнодержавного рейтингування дошкільних закладів України школа для дошкільнят «Малятко» зайняла:

3 е місце (золото) в Україні

  3 емісце (золото) у м. Києві

і отримала:

офіційний статус «Лідер галузі 2015»,

  Національний сертифікат,

Пам’ятну медаль.

Високе державне визнання іще раз засвідчує успішний і стабільний шлях розвитку нашого навчального закладу і формує цілісну картину нашої конкурентоспроможності.

Вітаємо весь колектив школи та дякуємо за високий професіоналізм і самовіддану працю!

Приватна школа-дитячий садок «Малятко» - Нам довіряють найцінніше

1251386487_tab_1

Школа функціонує з 1993 року.

Ми були і залишаємось першими!

Вітаємо вас на сайті спеціалізованної школи для дошкільнят «Малятко» .

Наш заклад – це інноваційний дошкільний навчальний заклад, завданням якого є інтеллектуальна та психологічна підготовка дітей до навчання у школах нового типу.

Школа для дошкільнят “Малятко” працює за авторськими програмами, які затверджені Інститутом педагогікі Академії наук України.

Печерському районі міста Києва.

Завдання приватного дитячого садка «Малятко»:

1.Дошкільне виховання дітей
– Інтелектуальний розвиток дітей за авторськими програмами підвищеного рівня, затвердженими Інститутом педагогіки Академії педагогічних наук України.

2. Психологічна адаптація дітей до школи:
– Формування мотивації до навчання;
– Адаптація до шкільного життя;
– Розвиток комунікативних властивостей, формування навичок вміння працювати в колективі;
– Розвиток уваги, пам’яті, посидючості та інше

3. Розвиток творчої особистості дитини:
– Використання різнорівневих програм;
– Застосування індивідуального підходу до кожної дитини.

До дитсадка зараховуються діти дошкільного віку (від 2-х років).

До складу програми входять такі предмети:

– Рідна мова;

– Розвиток мови;

– Математичний блок:
а) розвиток логічного мислення, арифметичні дії, конструювання, моделювання;
б) знайомство з елементами алгебри, геометрії;
в) робота за комп’ютером;

– Англійська мова:
а) розвиток діалогічного і монологічного мовлення;
б) читання;
в) письмо;

– Дитяча світова література, міфологія;

– Образотворче мистецтво з елементами мистецтвознавства;

– Музика;

– Хореографія;

– Дитячий театр

– Психологічні тренінги.

Наші заняття

Заходи, спрямовані на всебічний розвиток дітей

У школі для дошкільнят «Малятко» протягом року проводяться різноманітні заходи, спрямовані на всебічний розвиток дітей:
– Святкова лінійка «Чарівний дзвіночок», присвячена 1 вересня,
– «Перший крок дитини в школі». Це психолого-педагогічне дослідження рівня розвитку дитини, сформованості емоційно-вольової сфери, рівня адаптації в дитячому колективі.
У школі проводяться конкурси малюнків, робіт з природних матеріалів «Дари природи», конкурс екібани «Осінній букет», конкурс орігамі «Журавлик».
У школі працює постійно діюча виставка творчих робіт «Умілі ручки».

Протягом року діти відзначають такі свята:
– «Свято алфавіту», приурочений до дня закінчення вивчення букваря (для дітей старших груп),
– «Свято Миколая» (інтегроване свято з учнями початкової школи та батьками),
– Новорічне свято,
– Свято «Моя матуся наймиліша»,
– Свято випускників, з виданням свідоцтв про закінчення школи «Малятко».

З метою всебічного розвитку дитини проводяться:
– Вікторини для допитливих «Хочу все знати»,
– Свята-експромти «Хочу, можу, умію»,
– Естафети «Веселі малюки»,
– Конкурс «Маленька Леді».

У школі здійснюється екскурсійна програма:
– Культпохід до театру ляльок,
– Культпохід до Дитячого музичного театру на Подолі,
– Похід до Ботанічного саду,
– Відвідування Київського Зоопарку.

Готуємо п'ятирічних дітей до навчання в школі

Аспекти проблеми наступності в навчально-виховній роботі дитячого садка і школи та адаптації дитини до нових для неї умов життя (Л. Артемова, А. Запорожець, Л. Венгер, І. Кучеров, Т. Лисянський, Г. Лященко, К. Міхновський, Д. Ніколенко, Г. Люблінська, Н. Підгорна, Л. Подоляк, 0. Скрипченко, М. Третяк, Я. Лукина, В. Коник, 0. Грибанова, В. Рурська, А. Кирильчук, В. Котирло, Д. Шелухин), сучасних досліджень (А. Богуш, Л. Артемова, Л. Кал-Мікова, С Кулачківська, Т. Поніманська та іншим), дають підставу припустити, що психолого-педагогічні можливості значної частини дітей дошкільного віку вищі, ніж це передбачається чинним програмами для дошкільних навчальних закладів. За відповідності організованого навчально-виховного процесу діти старшого дошкільного віку можуть засвоїти зміст, опанувати розумовими операціями та придбати таких морально-вольових якостей, які, будучи стартовими в шкільному умінні, дозволяють їм у першому класі освоювати програмний матеріал більш високого рівня складності.
Вирішенню важливих питань підготовки дітей дошкільного віку до навчально-пізнавальної діяльності у школі сприяють положення сучасних вітчизняних психолого-педагогічних досліджень, проведених Л. Артемовою, А. Богуш, Н. Бібік, М. Вашуленко, Н. Кудикіною, С. Ладивір, Т. Люріною, А. Проскурою та іншими.

Ця проблема часто розглядалася з точки зору спадкоємності педагогічного впливу дошкільного закладу та школи за умови початку навчання дітей з семи років і охоплюють період до реформування освіти в Україні.
Однак в умовах реформування системи національної освіти в зв’язку з переходом на дванадцятирічний термін навчання та початком шкільного навчання з шести років, проблема підготовки дітей навчально-пізнавальної діяльності у школі постає особливо гостро.
Підготовка дітей шостого року життя до навчання у школі залежить від узгодженості факторів, які на неї впливають (чим більш доцільно визначаються, добираються форми, методи та засоби реалізації педагогічних умов управління процесом навчально-пізнавальної діяльності дітей у підготовці до школи, тим швидше діти переходять на більш високий рівень готовності до навчально-пізнавальної діяльності у школі; тим вище рівень методичного забезпечення, тим більшу компетентність проявляють педагоги у своїй професійній діяльності.

Як показала практика, ефективна підготовка дитини шостого року життя до навчально-пізнавальної діяльності у школі відбувається за наступних умов:
• обліку багатокомпонентної структури навчально-пізнавальної діяльності;
• індивідуалізація і диференціація підготовки дітей з урахуванням їх пізнавальних інтересів;
• розробки та впровадження різнорівневих програм;
• забезпечення розвитку інтересу старших дошкільнят до навчально-пізнавальної діяльності;
• опори на ігрову діяльність;
• особистісно-орієнтованого підходу до дітей у процесі підготовчої роботи;
• забезпечення готовності педагогів до створення ефективних педагогічних умов підготовки дітей до навчально-пізнавальної діяльності.
Ефективність підготовки дітей шостого року життя до навчально-пізнавальної діяльності у школі в значній мірі залежить від створення для цього відповідних умов педагогічним колективом, батьками. Роль педагогів визначається ступенем їх готовності до здійснення особистісно орієнтованого виховання і навчання, створення та використання багаторівневих програм, обліку багатокомпонентної структури навчально-пізнавальної діяльності на основі інтегрованого підходу до втілення в практику роботи передових освітніх методик і технологій, вміння конструктивно взаємодіяти з батьками вихованців, наявність відповідних особистісних якостей, здатності помічати індивідуальні особливості, потреби та інтереси дітей, враховуючи їх при підготовці до навчально-пізнавальної діяльності у школі.

Педагогічні умови, що сприяють підвищенню ефективності підготовки дошкільників до навчально-пізнавальної діяльності у школі:
– Готовність педагогів до створення необхідних педагогічних умов з підготовки дітей до навчання;
– Облік багатокомпонентної структури навчально-пізнавальної діяльності;
– Здійснення особистісно-орієнтованого підходу до дітей у процесі підготовчої роботи, індивідуалізація і диференціація освітнього процесу;
– Розвиток інтересу старших дошкільнят до навчально-пізнавальної діяльності;
– Здійснення національного виховання через рідну мову, літературу, фольклор, традиції;
– Належний мовний розвиток дітей;
– Забезпечення розвиваючого впливу гри.

Основою готовності педагога до створення педагогічних умов підготовки дітей шостого року життя у навчально-пізнавальної діяльності у школі є сприйняття педагогом дитини як суб’єкта пізнавальної діяльності та спілкування. Це можливо за умови, якщо в системі цінностей, смислових установок педагога пріоритетом є актуальні потреби дитини і розвиток її особи в період підготовки до навчально-пізнавальної діяльності у школі. Необхідність саме такого індивідуального підходу до кожної дитини має глибоко усвідомлюватись педагогом. Рівень усвідомлення забезпечує відповідний характер взаємодії в системі “педагог-дитина” та характер впливу, що робить дорослий на дитину, створюючи сприятливі або несприятливі умови її готовності до навчально-пізнавальної діяльності у школі. У системі спілкування педагог-дитина дорослий повинен постійно виявляти ставлення до дитини як до самостійної особистості. Якщо у навчально-виховному процесі педагог діє на основі попередньо набутого власного досвіду, заздалегідь не моделюючи двосторонні особистісні стосунки, то у нього переважає суб’єктно-об’єктний підхід до дитини. Такий підхід в основному проявляється в авторитарному стилі керівництва підготовкою дітей до навчально-пізнавальної діяльності у школі.

Важливими умовами підвищення ефективності підготовки дітей шостого року життя до навчально-пізнавальної діяльності у школі є оволодіння педагогами засобами діагностики рівнів розвитку дітей, їх уміння вчитися, мотивів пізнавальної діяльності, коректування педагогічного процесу на основі зворотного зв’язку, уміння підбирати ефективні педагогічні методи і прийоми навчально – виховної роботи з дошкільнятами.

Робота з педагогами, які готові до створення сприятливих умов для орієнтованої підготовки дітей до навчально-пізнавальної діяльності у школі, має бути спрямована на:
– Орієнтацію їх на підвищення інтересу дітей до навчально-пізнавальної діяльності;
– Розуміння необхідності активізації самостійної пошуково-творчої діяльності дітей;
– Здійснення особистісно-орієнтованого керівництва навчальної та ігрової діяльності дітей;
– Постійний аналіз динаміки розвитку власної готовності до здійснення особистісно орієнтованого підходу до дітей в процесі їх навчально-пізнавальної діяльності;
– Оволодіння конкретними психолого-педагогічними та методичними знаннями, методами і прийомами роботи з дітьми старшого дошкільного віку;
– Оволодіння прийомами і методами продуктивної взаємодії з батьками вихованців.
Завданням освіти, зокрема її дошкільної ланки, є соціально організована підтримка зростання кожної особистості, її соціо-культурного становлення. Дошкільне дитинство є важливою передумовою успішного розвитку особистості в наступні роки. В “Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні” зазначено, що дошкільний заклад відповідальний за процес соціального розвитку особистості, покликаний полегшити її входження в широкий світ і розвинути внутрішні сили.

Будучи своєрідним посередником між вузьким родинним колом, з якого виходить в світ малюк, і перспективним соціальним інститутом – школою, з її провідною діяльністю – учіння, дошкільний заклад організовує підготовку дошкільників до навчально-пізнавальної діяльності у школі. Ця підготовка здійснюється через навчання – засвоєння дитиною знань, оволодіння вміннями та навичками, здатність використовувати їх у життя, формування культури пізнання, створення фонду “можу”. У підготовці дітей до вступу в спеціалізовані профільні школи навчання виконує центральну функцію.
Відповідно до цієї моделі в сучасних школах, а також і в закладах, які готують дітей до навчання в цих установах, у центрі уваги педагогів повинна знаходитися кожна дитина як особистість у своїй унікальності. Навчання повинне переорієнтуватися на учня. Визнання учня головною діючою фігурою всього навчально-виховного процесу і є особистісно-орієнтоване навчання.

У сучасній моделі школи пропонуються такі характерологічні складові парадигми особистісно орієнтованої освіти:
• ціннісний компонент змісту освіти (тобто система цінностей особистості, які є її життєвими орієнтирами. (Велика кількість дітей визнають навчання, як цінність, в середній загальноосвітній профільній школі);
• культурологічний компонент, тобто освоєння культури (культурологічний компонент має на меті адаптувати індивіда до соціального культурного життя, причому як можна менше обмежуючи його активність);
• компонент соціалізації, накопичення суспільного досвіду;
• особистісний компонент, зв’язується з розвитком здібностей особистості до самопізнання, саморегуляції, самоконтролю, самоорганізації;
• можна виділити ще один компонент – природовідповідний, пов’язаний зі здоров’ям, фізичним розвитком.
Найбільш істотні ознаки особистісно-орієнтованого навчання – це “розкриття індивідуальних пізнавальних можливостей кожного учня і визначення педагогічних умов, необхідних для їх задоволення. Розвиток здібностей учнів – основне завдання особистісно-орієнтованої педагогіки, і” вектор “розвитку будується не від навчання до учня, а навпаки, від учня до визначення педагогічних впливів, спрямованих на його розвиток “.

Причетність до міністерських проектів

1363036257_ditina2

 

Ми горді від того, що керівник дошкільного навчального закладу “Малятко” – кандидат педагогічних наук Прокопенко Валентина Іванівна — є співавтором останньої державної програми для дошкільнят – “Дитина”, яка видана Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України.

Наукова діяльність директора навчального закладу стверджує обрану концепцію розвитку дошкільної освіти та позитивний імідж закладу “Малятко”.

Оголошення

Дошкільний заклад «Малятко» продовжує набір 2-річних дітей в мінігрупи з метою загального та інтелектуального розвитку за авторськими інноваційними програмами, затвердженими Інститутом педагогіки Академії педагогічних наук України.

Заняття проводять кваліфіковані педагоги, які пройшли спеціальну підготовку для роботи з дітьми, використовуючи інтерактивні технології.

Підготовка дошкільнят до навчально-пізнавальної діяльності

Школа для дошкільнят «Малятко» готує дітей до навчально-пізнавальної діяльності у школах нового типу: ліцеях, гімназіях, приватних та авторських школах.

 

Основними напрямками цієї роботи є:
– фізична готовність (повноцінний зір, добре розвинені слухове сприймання, дрібна моторика рук, координація рухів);
– особистісний розвиток (адекватна самооцінка, об’єктивна оцінка вчинків і дій інших людей, дотримання правил поведінки, самостійність тощо); готовність у сфері спілкування (вміння будувати взаємини з однолітками й дорослими, самостійно організувати спільну діяльність, справедливо розв’язувати конфліктні ситуації, прихильно ставитись до оточуючих);
-емоційно-вольова готовність ( адекватність емоційних проявів і почуттів, уміння докладати вольових зусиль, стримувати імпульсивність, рівновага процесів збудження та гальмування);
– інтелектуальна готовність ( розвинені наочно-образне та логічне мислення, мовлення, довільна увага, уява, наявність пізнавальної активності, певних знань та уявлень про довкілля, вміння читати, лічити тощо);
– мотиваційна готовність ( наявність бажання відвідувати школу).

Головним чинником в роботі педагогів з дошкільнятами є особистісно – орієнтований підхід, який передбачає:
– розробку на діагностичній основі індивідуальних програм розвитку кожної дитини, оперативне коригування цього процесу, співпраця з батьками, педагогічну організацію оточуючого середовища;
– опору в навчально-виховному процесі на суб’єктивний досвід дитини ( індивідуальний розвиток, пов’язаний з соціокультурним оточенням, сімейними традиціями, матеріальним забезпеченням тощо), її
індивідуальні здібності та можливості;
– активне застосування в навчально-виховному процесі творчих видів діяльності;
– діалогічну форму педагогічного процесу ;
– використання таких форм організації навчання, які органічно відповідають віковим особливостям дітей;
-педагогічне ставлення до передшкільної підготовки не як до процесу нагромадження знань, а як до засобу духовного збагачення особистості, її ставлення як громадянина своєї держави;
– диференційований підхід до змісту навчально-виховної роботи та її методичного забезпечення;
– безумовну педагогічну підтримку в навчально- пізнавальному процесі та в становленні унікальності особистості кожної дитини без винятку.

Отже, важливим принципом роботи школи є орієнтація на особистість
дитини. Відповідно до цього принципу головною цінністю є сама дитина, її різноманітні потреби та їх задоволення. Сутність цілеспрямованої підготовки дитини до навчально-пізнавальної діяльності полягає в тому, що зберігаються права дитини на дитинство, створюється духовний та матеріальний осередок для її навчальної діяльності, задовільняються пізнавальні потреби і на цій основі здійснюється всебічний розвиток.

Важливою є організація процесу навчання у школі з опорою на гру, що забезпечує розвиток пізнавальної самостійності, активності, ефективного засвоєння знань, формування вмінь та навичок, здатності використовувати їх в подальшому шкільному навчанні.
Організовуючи ігрову діяльність дітей, педагоги школи «Малятко» враховують наступне:
– завдання-східці забезпечують випередження розвитку здібностей;
– розвиток дитини йде успішно, коли щоразу вона самостійно досягає оптимального рівня своїх можливостей;
– ігри урізноманітнюються за своїм змістом;
– ігри проводяться в атмосфері співтворчості та співдружності;
– граючись разом з дітьми, (учителі, вихователі) надають простір для самостійної роботи дитини;
– зміст кожної гри обумовлюється змістом навчального матеріалу, передбаченого для навчального заняття;
– кожна гра містить у собі завдання різної складності, які учні розв’язують за допомогою різноманітного розвиваючого і дидактичного матеріалу;
– завдання гри розташовуються у порядку зростання складності;
– завдання гри допускають можливість їх виконання на наступному навчальному занятті, вдома;
– завдання гри забезпечують можливість практичної перевірки здобутих результатів;
– забезпечується можливість кожної дитини піднятися до оптимального рівня свого розвитку.

Таким чином, використовуючи вище викладену методику, педагогічний колектив школи для дошкільнят «Малятко» здійснює тріаду концептуальних завдань: інтелектуальний розвиток дошкільників з метою підготовки до навчання у школі, психологічну адаптацію дітей до
шкільного життя та створюючи ситуацію успіху, використовує потенціал дитини для розвитку творчої особистості.

Ура! Нова перемога!

За визначенням загальнодержавної рейтингової програми та міжнародного рейтингового союзу (www.nbr.com.uaвід 14.02.2013 року вих.7-НБР-17213 дошкільний заклад “Малятко” входить в категорію “Золото рейтингу” і займає

2-е місце в м.Києві(КВЕД 80.10.1 “Дошкільна освіта”

5-е місце в Україні(КВЕД 80.10.1 “Дошкільна освіта”)

Даний показник є одним з найкращих за історію офіційного рейтингуванняв категорії. Навчальний заклад нагороджений медалями “Лідер галузі” та “За трудові заслуги”, а також вручений національний сертифікат.

1362229763_lider_2012
1362229794_nbr_logo

Дошкільне виховання у Києві

Дитсадок “Малятко” це чудовий заклад дошкільного навчання у місті Києві

Навчання – складний процес, його ефективність забезпечується попереднім прогнозуванням педагогічної діяльності. Проектування особистісно-орієнтованої системи навчання передбачає:
– Визнання учня основним суб’єктом процесу навчання;
– Визначення мети проектування – розвиток індивідуальних здібностей кожного учня;
– Визначення засобів, що забезпечують реалізацію мети, що поставлена, шляхом виявлення та структурування індивідуального досвіду учня, його цілеспрямованого розвитку в процесі навчання.

Для того щоб реалізувати модель дошкільного виховання , підготовки дітей до навчально-пізнавальної діяльності у спеціалізованій профільній школі необхідно:
а) створити умови для найбільш повного розкриття особистісних
якостей та здібностей кожної дитини, цілеспрямовано і систематично використовувати науково обгрунтовані методики процесу їх розвитку;
б) додержуватися принципового положення для особистісно-орієнтованого навчання, порівнювати стан розвитку з її ж попереднім станом, тобто визначати динаміку розвитку дитини в порівнянні з самим собою, а не з іншими.
Головними факторами особистісно-орієнтованої підготовки дошкільників до навчально-пізнавальної діяльності в загальноосвітніх школах з профільним навчанням є:
• розробка на діагностичній основі індивідуальних програм розвитку кожної дитини, оперативне коригування цього процесу, співпраця з батьками, педагогічна організація навколишнього середовища;
• опора в навчально-виховному процесі на суб’єктний досвід дитини (індивідуальний розвиток, пов’язаний з соціокультурним оточенням, сімейними традиціями, матеріальним забезпеченням і т.д.), його індивідуальні здібності і можливості;
• активне застосування у навчально-виховному процесі творчих видів дитячої діяльності;
• діалогічна форма педагогічного процесу;
• використання таких форм організації навчання, які органічно відповідають віковим особливостям дітей;
• педагогічне ставлення до дошкільної підготовки не як до процесу накопичення знань, а як до засобу духовного збагачення особистості, її становлення як громадянина своєї держави;
• диференційований підхід до змісту навчально-виховної роботи та її методичного забезпечення;
• безумовна педагогічна підтримка в навчально-пізнавальному процесі та в становленні унікальності особистості кожної дитини без винятку.

Отже, важливим принципом сучасного дошкільного виховання є орієнтація на особистість дитини.
Реалізація особістісно-орієнтованої підготовки дітей до навчально-пізнавальної діяльності у школі вимагає докорінної зміни спрямованості педагогічного процесу. Потрібно відмовитися від навчання, що будується на суб’єкт-об’єктних відносинах між дитиною та педагогом, від процесу нормованого, жорстко регламентованого і перейти до навчання індивідуальної пізнавальної діяльності дитини, з її корекцією і педагогічної підтримкою.
Завдання особістісно-орієнтованої підготовки в навчально-пізнавальної діяльності у школі – допомогти кожній дитині, з урахуванням її індивідуального суб’єктного досвіду пізнання, вдосконалювати свої індивідуальні здібності, розвиватися як особистості.

Сприятливі умови для особистісно-орієнтованого індивідуалізованого навчання створюються авторськими освітніми програмами, що базуються на обліку всього розмаїття індивідуальних потреб дитини, створення на основі прогностичної моделі її перспективного розвитку. Саме це є умовою глибинного удосконалення навчально-виховного процесу, запобігання поверхових і формальних змін, які зараз часто зустрічаються в масовій освітній практиці дошкільного виховання .

Індивідуалізація підготовки дітей до навчання в загальноосвітніх закладах з профільним навчанням – це ставлення педагогів до дитини як до індивідуальності.

Важливими складовими в підготовці дитини до навчально-пізнавальної діяльності в загальноосвітній школі з профільним навчанням є:
– Фізична готовність (повноцінний зір, добре розвинені слухове сприйняття, дрібна моторика рук, координація рухів);
– Особистий розвиток (адекватна самооцінка, об’єктивна оцінка вчинків та дій інших людей, дотримання правил поведінки,
самостійність і т.д.);
– Готовність у сфері спілкування (вміння будувати стосунки з однолітками і дорослими, самостійно організовувати спільну діяльність, справедливо вирішувати конфліктні ситуації, прихильно ставитися до оточуючих);
– Емоційно-вольова готовність (адекватність емоційних проявів і почуттів, вміння докладати вольових зусиль, стримувати імпульсивність, рівновага процесів збудження і гальмування);
– Інтелектуальна готовність (розвинені наочно-образне і логічне мислення, мова, довільна увага, уява, наявність пізнавальної активності, певних знань і уявлень про навколишнє середовище, вміння читати, рахувати й т.п.);
– Мотиваційна готовність (наявність бажання відвідувати школу).
Пізнавальна діяльність в навчальному освітньому комплексі, враховуючи вікові особливості його вихованців, повинна базуватися на ігрової діяльності як провідній.

О.Я. Савченко говорить про те, що інтерес дитини до пізнавальної діяльності викликає у неї радість життя: “Якщо збулася надія малюка на радість від шкільного життя, тоді зміцнюється допитливість, виникає інтерес, який і є сильним мотивом навчання”.
Суттєвою особливістю мотивації пізнавальної діяльності дітей у підготовчий період до навчання є її залежність від вікової зміни потреб. У дошкільному віці провідними є ігрові мотиви. У шкільному віці вони відступають на другий план, поступаючись місцем навчальним мотивів.
Отже, методична забезпеченість підготовки дітей шостого року життя до навчально-пізнавальної діяльності у школі має бути двовершинною. З одного боку, вона повинна спиратися на гру, з іншого – на регламентоване навчання. Гра, як добре відома дитині діяльність, створює оптимістичне сприйняття нею навчання. Емоційне забарвлення оптимістичного світосприйняття проявляється в радості дитини.

Дуже важливо забезпечити єдність, наступність, послідовність навчання і виховання дітей під час занять та гри. Для малюків навчання – це гра, і навпаки – гра – це навчання. Це неподільний процес. Залучення дітей до гри сприяє формуванню умінь і навичок, засвоєнню знань, психічному розвитку в цілому. Організація навчально-виховного процесу у формі гри включає механізм розвитку пізнавальної самостійності, творчості і дозволяє досягти не тільки більш близької (знання, вміння, навички), але і далекої (духовний та інтелектуальний розвиток особистості) цілі навчання.

Організовуючи ігрову діяльність дітей, потрібно дотримуватись наступних правил:
– Завдання-ступені повинні забезпечувати умови для випередження розвитку здібностей;
– Розвиток дитини йде успішно, коли вона самостійно досягає оптимального рівня своїх можливостей;
– Ігри повинні бути різноманітними за своїм змістом;
– Ігри повинні проводитися в атмосфері співтворчості та співдружності;
– Граючи разом з дітьми, дорослі (вчителі, вихователі, батьки) не повинні робити за дітей те, що вони можуть зробити самі;
– Зміст кожної гри визначається змістом навчального матеріалу, передбаченого для навчального заняття;
– Кожна гра містить у собі завдання різної складності, які учні вирішують за допомогою різного розвиваючого і дидактичного матеріалу;
– З метою ознайомлення дитини з різними засобами передачі інформації, завдання пропонується у вигляді усної інструкції, креслення, моделі;
– Завдання гри розташовується в порядку зростання складності;
– Завдання гри забезпечують дітям можливість їх переформування, а також індивідуального темпу їх виконання;
– Завдання гри допускають можливість їх виконання на наступному навчальному занятті, вдома;
– Завдання гри забезпечують можливість практичної перевірки отриманих результатів;
– Ігри дають дітям можливість складати нові варіанти завдань;
– Забезпечують можливість кожній дитині піднятися до оптимального рівня свого розвитку.

Важливим компонентом формування готовності педагогів до створення сприятливих умов підготовки дітей до навчально-пізнавальної діяльності у школі має досягнення позитивних змін в методиці керівництва ігровою діяльністю дошкільнят. Керівництво іграми різних видів має здійснюватися у напрямах забезпечення змістовного, мотиваційного, процесуально-операційного та контрольно-оцінного компонентів навчально-пізнавальної діяльності.
Змістовий компонент. Виходячи з того, що гра цілеспрямовано використовується у підготовці дітей до навчально-пізнавальної діяльності у школі, як метод педагогічного впливу на дошкільників, її зміст має будуватися на пізнавальному матеріалі програми підготовки дітей до школи. Через інтеграцію змісту педагогічно організованої пізнавальної діяльності дошкільнят та різноманітних ігор забезпечується активне, творче використання дітьми в нових умовах тих знань, які формувалися педагогами під час їх підготовки до навчання в школі.

Мотиваційний компонент забезпечується формуванням пізнавального інтересу до змісту гри, активізацією внутрішніх сил дитини на реалізацію мети ігрової діяльності, відповідно до її специфіки. Мотивація творчих ігор пояснюється тим, що в цих іграх, наслідуючи дорослих, дитина формується як творча особистість. Творче наслідування поведінки, особистісних проявів, ставлення до діяльності і до змісту праці дорослих людей – суть мотивації творчих ігор дітей під час їх підготовки до навчання в школі.

Мотиваційний компонент в іграх за готовими правилами, серед яких у формуванні розумової готовності дитини до навчально-пізнавальної діяльності у школі особливо важливі дидактичні ігри, створюється зацікавленим ставленням педагога до розумових зусиль дитини у грі, створенням позитивного іміджу дошкільнят, організацією ситуації успіху для менш розвинених дітей , підтримкою їх досягнень, активізацією бажання затверджуватися у досягненнях власної пізнавальної діяльності.

Процесуально-операційний компонент в експериментальній методиці керівництва грою складається з двох взаємоузгоджених блоків: один з них – блок ігрових дій, другий – способів розумової діяльності, що забезпечують пізнавальну діяльність у контексті гри. Розумові дії визначаються специфікою пізнавального матеріалу, на якому грунтується гра. Розумові дії повинні забезпечуватися цілеспрямованим і послідовним формуванням у дітей раціональних способів здійснення пізнавальної діяльності залежно від її предметної спрямованості (математика, українська мова, англійська мова і т.д.).

Контрольно-оцінний компонент реалізується у формі поопераційного та підсумкового самоконтролю дитини, взаємоперевіркою групи дітей, які разом грають, і контрольно-оцінних дій педагога. Контрольно-оціночні дії ігрового характеру сприяють формуванню у дошкільнят важливих для подальшої навчально-пізнавальної діяльності у школі умінь оцінювати власну розумову діяльність і відповідно коректувати її у напрямку досягнення поставленої мети.
Керівництво ігровою діяльністю з боку педагога є динамічним і багатофакторним процесом. Застосування гри в підготовці дітей шостого року життя до навчально-пізнавальної діяльності у школі здійснюється не тільки з урахуванням специфіки гри як пізнавальної діяльності, але і, що важливо, і з урахуванням особистісних якостей дитини.

Раціональне керівництво грою для педагога є не простим завданням. Тільки спеціальною підготовкою вчителів та вихователів до керівництва грою, як багатокомпонентної діяльністю, можна досягти успіхів у забезпеченні цієї важливої педагогічної умови успішної підготовки дітей шостого року життя до навчально-пізнавальної діяльності у школі.

Визначаючи критерії готовності дітей до здійснення навчально-пізнавальної діяльності у школі з шести років, ми враховували зрушення у всіх компонентах діяльності – мотиваційному, змістовному, процесуально-операційному, контрольно-оціночному.
На основі критеріїв визначені показники та рівні підготовки дітей шостого року життя до навчально-пізнавальної діяльності у школі.
Показники готовності дітей до шкільного навчання, містяться в структурі пізнавальної діяльності. Під показником готовності до здійснення навчально-пізнавальної діяльності у школі з шести років розуміємо кількісну та якісну характеристику окремих компонентів діяльності в єдності з її якісною визначеністю.

Показники, що характеризують мотиваційний компонент: виявлення позитивних емоційних реакцій на пізнавальну ситуацію – пропозиція вихователя підготуватися до навчального заняття, яке зацікавлене сприйняття нового пізнавального матеріалу, втілення бажання виконувати пізнавальне завдання, прагнення до успіху в пізнавальній діяльності і т.д.; наявність пізнавального інтересу – рівень дитячої допитливості, пізнавального ставлення до навколишнього світу, активність дошкільнят у виявленні допитливості.

Показники, що характеризують процесуальний компонент: здатність до розуміння і прийняття навчальних завдань, до утримання їх у пам’яті; ініціативне орієнтування в нових навчальних умовах, прагнення оволодіти загальними способами пізнавальної діяльності; вміння оперативно приступити до пошукових дій, пояснити спосіб їх виконання, здатність спостерігати об’єкти і явища навколишньої дійсності, цілеспрямовано досліджувати їх; довільність поведінки, здатність зберігати працездатність протягом навчального заняття і т.п.

Показники, що характеризують контрольно-оцінний компонент: адекватність реакції дитини на оцінку пізнавальної діяльності у процесі організованих занять, здатність орієнтуватися на результат діяльності, усвідомлювати причинно-наслідкові зв’язки, здатність до самоконтролю, впевненість в собі.
Згідно з показниками підготовленості дітей до навчально-пізнавальної діяльності визначається володіння дітьми українською мовою, наявність інтересу та позитивного ставлення до майбутньої навчально-пізнавальної діяльності, розвиток пізнавальних психічних процесів.
Умовно виділеним трьома рівнями підготовки до зазначеної діяльності (високому, середньому, низькому) надано певні якісні характеристики.

До високого рівня віднесені діти, які виявляють значний інтерес і позитивне ставлення до навчально-пізнавальної діяльності, швидко орієнтуються в поставленій задачі, виявляють досить широкі знання про кожну з груп предметів, які необхідно класифікувати. Називають істотні ознаки предметів з різних груп, проявляють достатню для свого віку вміння визначати різні побутові поняття, оперують цими поняттями в повсякденному житті.

До середнього рівня віднесені діти, які виявляють непрямий інтерес і ставлення до навчально-пізнавальної діяльності, можуть досить впевнено виділити суттєву загальну ознаку в кожній групі однорідних предметів, що класифікуються. Ці діти можуть виконувати операцію класифікації наочно-дієвим шляхом. Узагальнення у вербальному плані, яке важливе для утворення понять, роблять лише за зразком педагога. Узагальнюючим поняттям користуються не досить впевнено.

До низького рівня віднесені діти, які байдуже ставляться до навчально-пізнавальної діяльності, при виконанні класифікації виділяють випадкові ознаки, не роблять розмежування головних і другорядних ознак, диференційоване віднесення окремих об’єктів за їх спільними істотними ознаками до відповідних груп не роблять.

Будучи ланкою онтогенетичного розвитку особистості, підготовка до навчально-пізнавальної діяльності в школі має спиратися на рівень попереднього розвитку дитини і враховувати вимоги наступного ступеня системи освіти.

Тільки повноцінні зміни всіх компонентів пізнавальної діяльності в їх єдності забезпечують необхідний рівень готовності дітей до здійснення навчально-пізнавальної діяльності – в школу з шести років. У свою чергу, повноцінна підготовка дошкільнят до школи можлива лише за умови, коли система навчально-виховної роботи охоплює всі компоненти пізнавальної діяльності.

У процесі створення сприятливих умов підготовки дітей шостого року життя до навчально-пізнавальної діяльності у школі, ми орієнтували педагогів на забезпечення підвищення інтересу дітей до навчально-пізнавальної діяльності, активізація самостійної пошуково-творчої роботи, особистісно орієнтоване спілкування з дітьми і відповідне керівництво ігровою діяльністю, саморозвиток, оволодіння конкретними психолого-педагогічними та методичними знаннями та прийомами індивідуалізованого навчання, створення багаторівневих навчальних програм.

Одним з концептуальних положень підготовки дітей до навчально-пізнавальної діяльності у загальноосвітній школі з профільним навчанням є спрямування навчально-виховного процесу на розвиток і саморозвиток особистості дитини. Зміст індівідуалізованої підготовки до навчання в загальноосвітній школі з профільним навчанням закладається різнорівневими освітніми програмами, які базуються на врахуванні всього розмаїття індивідуальних потреб дитини.

НАШI ДОСЯГНЕННЯ

ТУТ ВИ МОЖЕТЕ БАЧИТИ НАШI ДОСЯГНЕННЯ

НАШI ВИПУСКНИКИ
ПРОВЕДЕНО ЗАНЯТЬ
СТУДЕНТIВ НАВЧАЮТЬСЯ
сертифіковані викладачі

Публікації

03
Jun
Sticky Post
Підготовка дошкільнят до навчально-пізнавальної діяльності

Школа для дошкільнят «Малятко» готує дітей до навчально-пізнавальної діяльності в школах нового типу: ліцеях, гімназіях, приватних та авторських школах.

Пост в: Публикації,
Тег: church,
14
Jun
Заходи, спрямовані на всебічний розвиток дітей

У школі для дошкільнят «Малятко» протягом року проводяться різноманітні заходи, спрямовані на всебічний розвиток дітей:
– Святкова лінійка «Чарівний дзвіночок», присвячена 1 вересня,

Пост в: Додаткові послуги, Публикації,
14
Jun
Приватна школа-дитячий садок «Малятко» – Нам довіряють найцінніше

Вітаємо вас на сайті спеціалізованної школи для дошкільнят «Малятко» .
Наш заклад – це інноваційний дошкільний навчальний заклад, завданням якого є інтеллектуальна та психологічна підготовка дітей до навчання у школах нового типу.

Пост в: Додаткові послуги, Публикації,

НАВЧАЙТЕСЬ З НАМИ

Підписатися і отримувати щотижневий інформаційний бюлетень з навчальними матеріалами, нові курси, цікаві пости, популярні книги і багато іншого!

Урок англійської мови

Watch Dragon ball super